
На підтримку Джуліана Ассанжа пройшли численні демонстрації
У п'ятницю, 17 серпня, закордонна преса пише про причини, з яких Еквадор надав притулок Ассанжу, візит патріарха Кирила до Польщі, літнє життя Львова та можливий продаж Україною зброї Вірменії.
- Клацнути Навіщо Еквадору Ассанж?
- Клацнути Візит примирення
- Клацнути Літо у Львові
- Клацнути Збройний скандал
Навіщо Еквадору Ассанж?
Рішення президента Еквадору Рафаеля Корреа надати притулок засновнику сайту Wikileaks Джуліану Ассанжу могло бути чим завгодно, але не емоційним імпульсом, пише Washington Post.
49-річний президент Еквадору знав, що це рішення глибоко обурить Сполучені Штати, Британію, Швецію і навіть Європейський Союз. Він також усвідомлював, що рішення може призвести до політичних та економічних санкцій, а це негативно вплине на його країну з 14-мільйонним населенням, яка експортує нафту, пише газета.
Однак про санкції поки що не чути, хоча Британія вже заявила, що не дасть Ассанжу вільно виїхати з країни, а Швеція, де Ассанжа хочуть допитати, висловила еквадорському послу різкий протест, пише газета.
Вочевидь, Корреа не міг не спокуситися можливістю надати притулок людині, яка стала винуватцем найбільшого розголошення таємниць США, веде далі видання.
Це дозволить Корреа "зробити серйозну заявку на високу моральність", адже його асоціюватимуть з людиною, відомою серед своїх прихильників як Робін Гуд цифрової ери, що "виступив у хрестовий похід проти зловживань урядів та великих корпорацій", - пише Washington Post.
Корреа ніколи не був відвертим критиком Вашингтону, хоча й шукає підтримки у світових конкурентів США - Росії, Ірану та Китаю, пише газета.
Китай, до речі, є найбільшим інвестором у Еквадор і купує більшу частину нафті цієї країни. Сам же президент країни має репутацію дипломатичного бунтівника, який бойкотував регіональний саміт у Колумбії в квітні на знак протесту проти санкцій США щодо Куби.
У країні Корреа має підтримку 70% виборців, особливо серед нижчих верств населення, завдяки великим соціальним витратам і вочевидь буде переобраним на виборах у лютому наступного року, підсумовує газета.
Візит примирення
Польська Rzeczpospolita цитує патріарха Російської Православної церкви Кирила, який здійснює історичний чотириденний візит до Польщі, аби "змінити тон відносин" між двома країнами та народами.
Очікується, що в п'ятницю в Королівському замку у Варшаві буде підписано послання російської православної та польської католицької церков до парафіян обох країн із закликом до примирення. Як повідомив Кирило, обидві церкви зазначають у посланні, що "вони готові пробачити гріхи минулого і закликати свої народи до написання нових сторінок історії".
Напередодні Кирило в інтерв'ю польському радіо сказав, що було б великою помилкою вбачати політичний контекст у "наших спільних ініціативах з католицькою церквою".
Та від політики нікуди не дітися, веде далі автор статті. Польський прем'єр Дональд Туск заявив, що "політичний контекст є важливим" для візиту, який є першим кроком у польсько-російському примиренні.
Віце-спікер Сейму Ванда Новицька у своєму блозі висловила подив, що послання буде підписано у Королівському замку, який є "національним надбанням світського значення". Вона охарактеризувала Кирила як "непримиренного противника прав жінок... та лібералізму в будь-якій формі", пише газета.
Літо у Львові
Літо у Львові в повному розпалі. Тижневик Economist назвав це місто "українською коштовністю, що зникає". Багато хто виїхав з міста на дачі, дідусі грають у шахи в тінистих алеях, а кав'ярні переповнені туристами. Місто ще оговтується після Євро-2012, новий термінал аеропорту вражає порожнечею.
На думку деяких львів'ян, футбольний чемпіонат став колосальним марнуванням коштів, для інших - втраченою можливістю. Однак попри все Євро-2012 пройшов вдало і додав довіри до України, пише Economist.
Нещодавно ухвалений парламентом мовний закон, який підвищує статус російської мови, не є популярним у цьому "найбільш українському місті", веде далі автор. Хоч у Львові російська мова не набуде статусу регіональної, львів'яни все одно проти цього закону. Місцевий історик Ярослав Грицак вважає, що закон призведе до "югославського протистояння". Під пам'ятником Тарасові Шевченку розгорнули "Фан-зону української мови", яка є базою для об'єднаної опозиції, розповідає тижневик.
Economist також пише про парламентську виборчу кампанію, яка почалася в Україні. Крайня права націоналістична партія "Свобода", зліт якої протягом останніх років здивував західних експертів, навряд чи перетне прохідний бар'єр до парламенту в 5% , прогнозує тижневик.
Найпевніше "Свобода" є частиною стратегії "розділяй та пануй" владної партії, а демократичність виборів, що відбудуться у жовтні, - під великим питанням, пише видання. Однак незалежно від результату виборів, львів'яни не припинять грати в шахи, пити каву та розмовляти українською.
Збройний скандал
Хоча офіційний Київ спростував інформацію про таємний продаж зброї Вірменії через Молдову, деякі азербайджанські експерти дотримуються думки, що спроба здійснити таку угоду все ж могла бути, пише російська "Независимая газета". Офіційні особи в Баку поки що не коментують новий збройний скандал, посилаючись на розслідування.
Однак азербайджанський політолог Расім Мусабеков вважає, що секретний лист голови Головного управління розвідки Міноборони України Сергія Гмизи до президента Віктора Януковича про продаж Україною реактивної системи залпового вогню "Смерч" з 12 ракетами та 50 переносними ракетно-зенітними комплексами "Голка" може бути правдою.
"Я не маю сумнівів щодо схильності України до продажу зброї закордонним країнам. Однак азербайджанська сторона вчасно запобігла цій операції", - каже політолог.
Підготував Віталій Модло, Служба Моніторингу BBC.





