Лукашенко "плює на всіх": і Захід, і Росію
- Author, Валерій Боянівський
- Role, для Бі-Бі-Сі, Мінськ
- Published
Повернувшись з відпустки на гірських схилах Сочі, президент Білорусі з новими силами вступив у конфронтацію з опозицією, Заходом та Росією.

Автор фото, AFP
Аляксандр Лукашенка перш за все спростував чутки про те, що він нібито був серйозно травмований у Сочі: він продемонстрував свою гарну фізичну форму, запросивши всіх охочих позмагатися з ним на гірських чи бігових лижах.
За час його відсутності у Мінську почалися суди над арештованими 19 грудня 2010 року учасниками демонстрації опозиції. 27-річний Василь Парфянков був засуджений до 4 років суворого ув'язнення. Цей вирок жорстко засудили США та Євросоюз. Зокрема, з коментарем на цю тему виступила голова зовнішньої політики ЄС Кетрін Ештон.
Президент Білорусі публічно заявив, що він байдужий до реакції Заходу на судові процеси проти учасників масових заворушень 19 грудня у Мінську: "Плювати я хотів на всі їхні коментарі. Це злі і непорядні люди. З ними не можна ні розмовляти, ні вибудовувати відносини. Тим більше я сьогодні абсолютно знаю й упевнений, чого вони хотіли від Білорусі. Вони провалили тут усе, вони витратили тут сотні мільйонів доларів. Проваливши, вони сьогодні починають, для того щоб виправдатися, волати на весь світ, що тут мало не в'язні політичні. Ніяких в'язнів тут немає, звичайні бандюги, колишні ув'язнені і не по одному разу".
22 лютого у Мінську будуть судити ще двох учасників подій 19 грудня. Цього разу - громадян Росії Івана Гапонова та Артема Бреуса. МЗС Росії, посольство РФ у Мінську та особисто президент Росії Медвєдєв кілька разів висловлювали стурбованість з приводу цього процесу та вимагали їх звільнення.
Пан Лукашенко відповів і росіянам: "Якщо хтось там намагається використати ситуацію і нас нахилити - нічого не вийде. Я отримую інформацію, що нібито російське посольство заявило, що "ці два громадянина були там, де були десятки тисяч білоруських громадян". Вас хтось сюди кликав громити Будинок уряду? Ми ж Росії не дорікали, коли вони розстрілювали парламент і Будинок уряду - по Білому дому стріляли з танків".
Але чи не найбільше від Лукашенка дісталося міністру закордонних справ ФРН Гідо Вестервеллє, який навчав Лукашенка толерантності щодо сексуальних меншин, коли восени минулого року відвідував Мінськ. Лукашенко лише тепер відповів на цю науку:
"Приїздили тут великі діячі - правильної, неправильної орієнтації. І мені почали дорікати, що я засудив цю "голубятню". Ну, не подобаються мені "голубі", я й сказав, що не подобаються. Бачте, міністри окремі закордонних справ образилися на мене. Чого на мене ображатися? Ми живемо в демократичному суспільстві, тим більше я - президент. Я маю право висловлювати свою точку зору і свою позицію? Не подобаються мені "голубі"... Я йому чесно і сказав це в очі... Нормальний спосіб життя треба вести. У Німеччині це можливо, і в Польщі, тоді хай цим і займаються там. А нам сюди це не треба".
У відповідь на цю заяву Ліга сексуальних меншин Білорусі відправила пану Лукашенку підручник із сексології.
"У людини на посаді президента країни немає права настільки неграмотно й образливо висловлюватися", - заявив із цього приводу лідер білоруської гей-організації Сяргєй Прадзед. Але кого Лукашенка колись послухав?
























